Дерижанов, Мартирос Семёнович
Был похоронен на бывшем Массандровском кладбище.
Информация с сайта[1], посвящённого Лесе Украинке, на укр. языке: Цитата: "Однак для Лариси Петрівни ця оселя запам'яталась не лише скульптурами олімпійський богів, що прикрашали її, а насамперед домашньою атмосферою, яку зуміла створити для неї сім'я лікаря Дерижанова, що на ту пору орендувала цей будинок.
Весна поспішала. Ще не вступивши в свої права, вона примушувала зиму звільняти місце для себе. А Леся Українка продовжувала свої безкінечні битви з нападами недуг. Змінилось на краще тільки те, що тепер пліч-о-пліч з нею був невсипущий доктор Дерижанов. У колі привітної сім"ї Дерижанових поступово скресала крига і на душі поетеси. Треба належне віддати і музиці, якої завжди раніше бракувало їй в Криму. В музеї експонується типовий кабінетний рояль другої половини ХІХ століття "F. Muhlbach". Саме такий інструмент, можливо, став вірним другом Лесі Українки на віллі "Іфігенія". Вона з задоволенням музичить тут разом з дружиною доктора Дерижанова Катюшею, зокрема, допомагає їй розібрати "Крейцарову сонату" Бетховена. Знайомить вона п. Дерижанову і з українською музикою. На Великодні свята поетеса подарувала їй ноти Дванадцятої шумки М.А. Завадського.
Особливо турбувалась Леся Українка про подарунок самому лікарю. У знак подяки за його піклування, за душевну щедрість та на спомин від вдячної пацієнтки вона привітала його зі світлим святом Воскресіння Христового дарунком, що вельми припав до вподоби М.С. Дерижанову, - подарувала сорочку, вишиту подільським візерунком".
Примечания
- ↑ Сетевой ресурс: lesiaukrainka.crimea.ua/virtualno11.htm